ПОСТОЯЛЬНИЙ, А, Е.
Постояльний, а, е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 371.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОСТОЯНЕЦЬ, НЦЯ, →← ПОСТОЯЛЬНЕ, НОГО,